Історія справи

Постанова ВГСУ від 25.11.2014 року у справі №904/4773/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 904/4773/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі№ 904/4773/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 31305,36 грн. за участю представників сторін від позивача:не з'явились, від відповідача:Чобанюк Т.М. (довіреність № 52-16/77 від 23.01.2014),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" у липні 2014 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 31305,36 грн., з яких: 29647,92 грн. плата за користування вагонами, 1657,44 грн. збір за зберігання вантажу та 1827,00 грн. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами 28.11.2013 укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/уТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Згідно з договором, у грудні 2013 року та січні 2014 року прийнято до перевезення власні вагони на адресу одержувача ВАТ "Південний ГЗК", але на шляху прямування, відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, дані вагони затримано через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу ВАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію. Складено акти про затримку вагонів, акти загальної форми, які підтверджують вину ВАТ "Південний ГЗК" у затримці вагонів на підходах до станції призначення, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 у справі № 904/4773/14 (суддя Колісник І.І.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 904/4773/14 (колегія суддів: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Прудніков В.В., Широбокова Л.П.) позовні вимоги повністю задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 29647,92 грн. плати за користування вагонами, 1657,44 грн. збору за зберігання вантажу та 1827,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 904/4773/14, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 904/4773/14 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято та призначено до розгляду на 25.11.2014.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між сторонами 06.11.2008 укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від (надалі-договір- 1), відповідно до якого експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику (відповідачу), що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 у парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно пункту 21 договору-1, договір укладено терміном на п'ять років з 11.12.2008 до 10.12.2013 включно.

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (в подальшому ПАТ "Південний ГЗК") 28.11.2013 укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/уТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (надалі-договір-2), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 у парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом; межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно пункту 20 договору-2, договір укладено терміном на один рік з 11.12.2013 до 10.12.2014 включно.

Передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями; повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником ст. Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень ГУ-2 (пункт 5 договору-2).

Відповідно до пункту 6 договору-2, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей) для піввагонів та 60 вагонів (240 вісей) для вагонів-обкотишовозів (пункт 7 договору-2).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (абзац 2 пункту 11 договору-2).

Пунктом 15 договору-2 передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; збір і плата вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України з переплати через ЄтехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 42 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).

Згідно статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до пункту 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Збір за зберігання вантажу розраховується, згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами), відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені у перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями у трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з пунктом 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а та актів загальної ф.ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (пункт 4 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з пунктом 9 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів, з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Всі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, встановлених начальником станції за погодженням з вантажовласником) (пункт 10 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 12 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачем прийнято порожні вагони власності ТОВ "ТЕК Енерготранс", ПП "ВТБ Лізинг Україна", ДП "Трансгарант Україна", ТОВ "СВТЛ", ТОВ "Унікредит Лізинг", ТОВ "Істек", ТОВ "СГ Еквімпент Лізинг Україна", ТОВ "МТК", ВАТ "Південний ГЗК", ДП "Укрспецвагон", ТОВ "ВТС", ПП "Лізингова компанія ВЛ", ТОВ "Укррос-Транс", ТОВ "Лемтранс", Корпорації "МПС", ТОВ "Метінвест-Шиппінг", ТОВ "Євразія Транс-Сервіс", ПП "Ферроал'янс", ТОВ "Група Інтер Кар Груп" до перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", станцією та залізницею призначення, в яких зазначена станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 781 від 29.12.2013 о 23:12 вагони затримано на станції Красний Шахтар Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони №№ голова 57656415 хвіст 57589251 у кількості 59 вагонів, індекс поїзда 4011-73/4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2164.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Красний Шахтар Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 35 від 29.12.2013, акт загальної форми ГУ-23 № 35 від 29.12.2013. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 29.12.2013 о 23:45.

У журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 05.01.2014 о 10:25 зареєстровано наказ № 8 про надання дозволу станції Красний Шахтар відправити поїзд № 2164, який затримано за наказом № 781, з оформленням всіх необхідних документів.

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а № 35 від 29.12.2013, затримані вагони, що прибули поїздом № 2164Д, відправлено поїздом № 2165Д 05.01.2014 об 11:25.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складено акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника.

За наказом № 792 від 03.01.2014 о 12:33 затримано вагони на станції Чортомлик Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони №№ голова 53412813 хвіст 60454550 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4011-65-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2171.

За наведеним фактом станцією затримки Чортомлик Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 03.01.2014 та акт загальної форми ГУ-23 № 3 від 03.01.2014. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 03.01.2014 о 13:45.

У журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 05.01.2014 о 15:25 зареєстровано наказ № 10 про надання дозволу станції Чортомлик відправити поїзд № 2171, який затримано за наказом № 792, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 03.01.2014 затримані вагони, відправлено поїздом № 2171 05.01.2014 о 16:20.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складено акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника.

За наказом № 2 від 04.01.2014 о 04:00 затримано вагони на станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони №№ голова 67157628 хвіст 60656527 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-106-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3553.

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 04.01.2014 та акт загальної форми ГУ-23 № 3004 від 04.01.2014. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 04.01.2014 о 05:00.

У журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 05.01.2014 о 04:50 зареєстровано наказ № 7 про надання дозволу станції Кривий Ріг Головний відправити поїзд № 3553, який затримано за наказом № 2, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 04.01.2014, затримані вагони, що прибули поїздом № 3553, відправлені поїздом № 3501 05.01.2014 року о 04:50.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складено акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Позивачем нараховано плату за користування вагонами у сумі 29647,92 грн. за відомостями форми ГУ-46 № 07019034, № 08019035, № 08019036, № 08019037, № 08019038, № 08019039, № 08019040, № 09019041, № 09019043, № 10019050, № 11019060, № 15019072, № 15019078, № 25019119 та збір за зберігання вантажу у сумі 1657,44 грн. за накопичувальними картками форми ФДУ-92 № 08019008, № 08019010 за весь час затримки вагонів на станціях Кривий Ріг Західний, Красний Шахтар та Чортомлик Придніпровської залізниці, які представниками відповідача підписано із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію.

Позивач зазначає, що після отримання відповідачем від залізниці повідомлення про прибуття на його адресу порожніх вагонів під навантаження або навантаження вагонів під вивантаження, черговий УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" зобов'язаний надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їзну колію конкретні вагони, який відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, що дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані комбінатом вагони на приймально-здавальні колії їх власника. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під'їзну колію ПАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення пункту 8 договору, а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів із станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, і спричинило скупчення вагонів на станції призначення.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи з обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" по прямому піжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Згідно з пунктом 8 договору-2, про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем своєчасно повідомлено відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вказані акти загальної форми. Відповідні записи відображено у книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком, відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони; доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці щодо порушення нею умов договору з дотриманням строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач не надав.

За ЄТП, затверджених сторонами 25.09.2003, станція Допоміжна налічує 11 колій, призначених за своєю спеціалізацією для прийому зі станції Кривий Ріг та відправлення на станцію Кривий Ріг Вагонів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.

В обґрунтування доводів щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач подав до місцевого господарського суду довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається: на момент видачі наказу № 781 від 29.12.2013 вільними були колії №№ 1, 2, 3, 5, 9; на момент видачі наказу № 792 від 03.01.2014 вільним були колії №№ 1, 2, 4, 6, 8, 10; на момент видачі наказу № 2 від 04.01.2014 вільними були колії №№ 1, 2, 5.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що за відсутності у відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, навіть при наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, можна вважати його вину доведеною.

Відповідач вказує на невідповідність актів загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, складених на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, вимогам пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника, з підстав їх підписання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" неуповноваженими на це особами, а саме: прийомоздавальниками вантажу та багажу вантажної служби УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" Урсаленко Т.І., Корніловою Т.О., Зубко Л.П., Амазоновою О.В., черговими станції Лінник Ю.Н., Меншовим Е.Е., Нагаєц О.С., Ілющенко В.В.

Суди дійшли до правильного висновку, що акти на віднесення на відповідальність вантажовласника, які підписано зазначеними представниками ПАТ "Південний ГЗК" без заперечень, є належними доказами зайнятості колій станції призначення з вини відповідача, оскільки, по-перше: акти підписано особами від відповідача, які безпосередньо приймали участь у обставинах, що у них засвідчені; по-друге: судами встановлено, що Урсаленко Т.І., Корніловій Т.О., Зубко Л.П., Амазоновій О.В. надано повноваження від імені комбінату оформлювати проїзні документи на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, підписувати акти загальної форми ГУ-23 (довіреність № 52-16/141 від 29.12.2012). Відносно чергових цеху УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" Лінник Ю.Н., Меншова Е.Е., Нагаєц О.С., Ілющенко В.В. слід зазначити, що їх посадове становище має безпосереднє відношення до організації приймання потягів, оскільки, згідно з Інструкцією про порядок обслуговування і організації руху, на під'їзній колії ПАТ "Південний ГЗК" саме вони виконують планування та організацію роботи обміну вагонопотоками між станцією Кривий Ріг та станцією Допоміжна.

Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист № 0701-11/96/715/14 від 12.06.2014), визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відносить до технологічної роботи залізниці, для чого необхідно спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірних вагонів, у зв'язку із зайнятістю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забирались подані на його адресу вагони.

Суди дійшли до правильного висновку, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Таким чином, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 904/4773/14 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 904/4773/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 904/4773/14 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.